Провчили колегу так, що на все життя запам’ятав …

Є у нас в конторі кадр Володимиром звуть. Гнида рідкісна. З тих, хто плітки розпускає, начальству стукає, випити намагається на халяву, краде чужі ідеї … Ось коли він всіх доводить, народ починає мститися! 🙂

І ось вчора на нараді виник черговий інцидент: Вова нахабно привласнив рекламну ідею нашої Олечки (зовсім молода дівчина, працює нещодавно, Вову толком не знає, тому і проговорилася в курилці, ну звідки вона знала). Коротше після всього в кабінеті Ольга плаче гіркими сльозами від такого віроломства, ми її втішаємо, хто на що здатний і тут виникла думка …

Увечері так само в курилці хтось обмовився, що з січня у нас звільняється місце заступиника редактора, що заяву на здобуття посади потрібно писати вже зараз, щоб у начальства був час вибрати гідного. Крім усього іншого шеф буде орієнтуватися на думку колективу, схоже навіть буде проведено анонімне голосування … Вову, як вітром здуло. Повернувся козел з квітами і коньяком, з колін вручив все це Ользі, типу, пробач засранця, ситуація так склалася і т. п. Його відправили пояснюватися з шефом, звичайно разом з Олею. Чи потрібно говорити, що вийшов він звідти вельми не рівною ходою.
Але на цьому його труднощі не закінчилися. Оглянувши колектив, Вова раптом зрозумів в яку халепу потрапив. І вирішив схитрувати. Збігав в магазин, набрав алкоголю і закуски і давай контору споювати. Не знаю точно скільки він витратив на цей банкет, але думаю багато. У цей вечір відмови не було нікому! Причому кожен змовник пив і їв за чотирьох, зі зрозумілих причин. Нарешті Вова вирішив, що всі вже готовенькі і приступив до виконання плану. Він почав підходити до кожного окремо з папірцем і ручкою і просити написати йому характеристику. Ну ми і написали, хто на що здатний, не соромлячись у виразах … Вова до того моменту теж був далеко не тверезий, тому толком не читав, а нишком, клав кожен лист в конверт і запечатував …
Вранці на стіл шефа лягла заява, мовляв прошу призначити мене заступником редактора замість Івана Івановича (який, до речі ні куди не збирається йти і за місце тримається просто параноїдально) бо колектив мене любить і вважає гідним цієї посади і дає пачку конвертів. Що це було… Шеф офігів вже читаючи заяву, а коли взявся за пошту, взагалі мало не впав з крісла. Весь офіс реготав…
Виходить і каже: – Ні, колеги, ну я все можу зрозуміти … Не любите ви Вовчика … Але …це шедевр …

Читає одне з послань:
– Зроби Вася Вову зайцем. І повісь його за яйця. Зроби Вася Вову щукою, він взагалі – така …Зроби Вася Вову пташкою, від нього несе какашками. Зроби заступником, хоч макакою! Ну а краще – зроби раком …
Обличчя Вовчика треба було бачити, як і обличчя Івановича, після того, як він дізнався, що той на його місце мітить. Ми ж мало не здохли від сміху, до сих пір боляче! )))

Реклама
Загрузка...