Про кота (на роботі читати не рекомендується, день буде зірвано)

Життя гордого кота було буквально на волосині від смерті

Кіт в цей момент не знаю з чого почав приходити в себе і кидатися на операційному столі, вкусив Олену, примудрився звільнити задні лапи і зніс ними на підлогу всі інструменти. Потім роздер мені всі руки і спробував встати. Непохитна  жінка, відштовхнувши мене, грудьми придавила до столу тварину і всадила йому ще дурману. Або святої води, не пам’ятаю, тому що мені стало погано …

Тієї ж ночі, Кіт отримав від дружини поганяло Черч – на честь  котика з кладовища домашніх тварин Кінга. Годині о третій ночі, бігша до вбиральні моя дружина, була зустріла мученика. Наркоз переставав діяти і кота пробило на “хавчик”. Пожерти, він забрався до нас на ліжко і почав вилизувати мені руки. Вперше за всю новітню історію. Підозрюю, що це був вияв вдячності. Немигаючі очі його при цьому були широко відкриті і на них було видно волосинки і шматочки сміття. «Кожна людина сіє, що вміє і пожинає плоди (с)»

Надуватися Кіт потім, звичайно, поступово перестав, але нявкати так не навчився. А нещасливий той риб’ячий хвіст він на наступний день таки знайшов і доїв, для нього це було справою принципу. Бо шлях воїна – це шлях смерті.

Реклама
«12 3