Помили кота

Протягом місяця я пиляла старшу дочку, щоб та нарешті помила нашого кота. Вчора, повернувшись додому з роботи, зрозуміла, що всі мої зусилля були марні. Сумно зітхнула і пішла сама відмивати нашого пухнастика.
Через годину додому повернулася дочка і, помітивши моє незадоволене обличчя, схопила кота й закрилася у ванній. Через деякий час зайшла на кухню, тримаючи на руках мокрого і до остраху переляканого Василя. Питаю у неї:
– Чому він мокрий?
– Я його тільки що помила.
– Я сьогодні його вже купала!
Тут на кухню забігає молодша дочка:
– Що ви зробили?!
– Кота помили, – в один голос відповіли ми зі старшою.
– Так я його мила сьогодні вранці!
І тут старшенька задумливо так видає:
– Хм, а я думаю, чого це він прибитий такий. Зазвичай кричить, дряпається, а зараз мовчки все переніс. Напевно, думає, баби вдома зовсім з глузду з’їхали …

 

 

Реклама