Казка про те як господарі з котом воювали. І про хом’яка

Історія змусить Вас посміхнутися.

Є кіт. У кота вага десять кілограмів. Є ліжко. Біля ліжка висока м’яка спинка шириною 10-15 сантиметрів. І є господарі кота, які сплять на цьому ліжку. Вночі кіт застрибує на спинку ліжка і ходить по ній. У кота нічний променад.
Але, оскільки кіт в минулому житті був коровою, і деякі особливості переніс в нинішнє життя, на четвертій-п’ятій ходці по краю ліжка він втрачає рівновагу і падає вниз. Якщо господарям щастить, кіт падає поруч. Якщо не щастить, на чиюсь голову приземляються десять кілограмів кота, причому чомусь завжди дупою.

Питання: як відучити кота від цієї звички?

Були перепробувані:
– липкі стрічки, розкладені на спинці ліжка. (В результаті півночі віддирали їх від здурілого кота, трохи без шерсті його не залишили).
– гидкий ароматизатор іланг-ілангу. (Кіт наплював на те, що аромат дійсно бридкий).
– мандаринові шкірки у великих кількостях (Кіт гидливо поскидав шкірки у ліжко господаряім, а потім впав за ними сам).

Що ще можна зробити? З бризкалкою під подушкою господарі вже спали. Кіт тікає, потім повертається.

Тож господарі кота вирішили попросити допомоги у користувачів інтернету. Отримали багато відгуків. Два з яких реалізували відразу ж.

“Як обіцяла, звітую. Я люблю прості і легкі в реалізації ідеї. Тому пропозицію прибити поличку до ліжка, до кота, до своєї голови, щоб йому було зручно на неї падати, були відкладені на потім. Для початку я взяла у дитини шість повітряних кульок, надула і закріпила їх між стіною і ліжком. Вийшло дуже красиво. Ми з чоловіком помилувалися на них і лягли спати. В середині ночі гримнув постріл. Спросоння я вирішила, що чоловік застрелив кота (хоча єдина зброя в нашому домі – це водяний пістолет). Коли включили світло, кіт сидів на підлозі в оточенні шматків синьої кульки і невдоволено мружився.

Йому дали стусана, поправили кульки і знову лягли спати. Це була наша стратегічна помилка, яка доводить, як мало ми знаємо про котів. Другу і третю кульки він підірвав хвилин через двадцять і поскакав, знущально регочучи. Чоловік наполегливо попросив мене все прибрати і закінчити на сьогодні з експериментами. Поки я ховала кульки в шафу, кіт підкрався до найбільшої кульки і стукнув по ній лапою.

У чистому підсумку: мінус чотири кульки, мінус дві години сну, мінус вісім метрів нервових волокон на двох дорослих. Плюс розвага коту. Тоді в справу пішов запасний варіант. Вся спинка ліжка була встелена фольгою в кілька шарів, щоб шаруділо голосніше. Я запевнила чоловіка, що тепер він може спати спокійно: на фольгу кіт точно не поткнеться – побоїться. Загалом, майже так і сталося.

Кіт прийшов через пару годин, коли ми заснули. Стрибнув з шафи на фольгу. Фольга зашаруділа, кіт страшно перелякався, здійнявся в повітря і впав на чоловіка. У чистому підсумку: мінус десять метрів фольги, мінус сорок крапель заспокійливого на двох дорослих. Плюс розвага коту.

Після того, як фольга і кульки не спрацювали, я стала думати: як не пускати кота наніч в спальню. Першим був використаний відлякувач котів. На жаль, кіт не зрозумів, що це відлякувач. Зате зрозумів чоловік, який кривився, принюхувався і в кінці кінців попросив провітрити кімнату. Так що у мене тепер є відлякувач чоловіків, кому потрібно – можу віддати.

Приблизно такою ж дурістю виявився тазик з водою. Ми поставили його розраховуючит на те, що кіт буде плескатися і забуде про ліжко (він любить воду). План виправдався наполовину: кіт плескався, але про ліжко не забув. Вночі він прискакав до нас, трясучи мокрими лапами. Мені спросоння здалося, що їх у нього двадцять дві. Десятьма він наступив мені на обличчя, іншими пробігся по ковдрі і простирадлі. Наостанок дзвінко поцілував чоловіка в ніс, ткнувшись в нього мокрою мордою, з якої капала вода.

Після цього чоловік сказав, що чорт з ним, з інтер’єром, він згоден на поличку. Приніс ввечері лаковану дошку з бортиком, возився дві години, лаяв безвинно ліжко і, нарешті, прибив її. Я хотіла сказати, що нехай краще на нас падає кіт, ніж ця дошка (з-під неї живим би ніхто не виліз). Але подивилася на обличчя чоловіка і вирішила промовчати. Гаразд, думаю, одну ніч поспимо – а потім я її зніму від гріха. До того ж перед сном прибігла дитина і накидала на неї свої іграшки. Я махнула рукою і не стала лаятися, тому що думала, хто з родичів буде ростити дитину, якщо нас поховає під поличкою. (Треба сказати, що хвилювалася я даремно: як з’ясувалося, чоловік прибив її на совість).

Вночі на полицю вискочив кіт. Вальяжно прогулявся до середини полички і торкнув лапою одну з іграшок. Це виявився інтерактивний хом’як. Від дотику котячої лапи хом’як включився. Голосно закричав і побіг на кота. Я б з радістю розповіла про те, що було далі. Але брехати не стану: ми цього не бачили. І взагалі кота до ранку більше не бачили. Хом’як добіг до краю полички і впав, як лемінг, стрибнувши зі скелі в тазик з водою.

Результат: поличку ми зняли. На спинці ліжка тепер сидить сторожовий хом’як. Кіт в кімнату не заходить. А якщо йому трапляється побачити хом’яка в прочинені двері, він роздувається в розмірах і в жаху відступає.

Реклама
Загрузка...