«Ганс здуру вистрілив у ведмедя дрібним дробом, і сталося страшне – він влучив!»…

Іноді непорозуміння може зіграти злий жарт з усіма, і завжди варто зайвий раз подумати, перш ніж щось озвучувати, адже вас можуть неправильно зрозуміти.

Мій кум Михайлович працює єгерем. Весь в шрамах. На руці у нього два паралельних шрами, це вовк іклами. На грудях чотири паралельних шрами, це ведмідь кігтями. На всю спину 10 паралельних шрамів, це теща граблями. Раніше він розумів мову звірів, зараз не розуміє, закодувався. Усе! Не співає, не танцює, голим ліс не інспектує. Коротше рутина.

Днями до нього на полювання в господарство прибула група німців, мисливці-аматори, 8 чоловіків. З ранку провели інструктаж, взяли рушниці, пішли. Полювання почалося вдало. Для Грінпісу. Після того, як Ганс 30 разів стріляв в зайця, ми зрозуміли, що косий в косого не влучить ніколи. Тут з під ніг німця злетів самотній худий перепел. Німці піднявши 8 стволів відкрили стрілянину на ураження. Те, що птах був вражений такою стрільбою було зрозуміло відразу, тому що відлітаючи, він обгидив німців з голови до ніг. Коротше коли ми повернулися в табір, з трофея у нас був тільки загиблий від проносу перепел.

Щоб підбадьорити німців я їм розповів байку про те, як можна полювати на зайця з цеглою. Кладеш на заячу стежку цеглу, посипаєш її перцем. Заєць біжить по стежці і бачить цеглу, думає, що це морквина, підбігає, нюхає цеглу, перець потрапляє йому в ніс, заєць чхає, б’ється головою об цеглу і гине. Німці вислухали історію з кам’яними обличчями. На наступний день вирушили в ліс пішки. Через кожні 5 хвилин німці вимагали привалу. На 7-м привалі я зажадав пояснень. Виявилося, що рюкзаки у німців повні перцю і цегли. Позбувшись від будматеріалів до обіду, ми вийшли полювати на качок.

З гумором у німців виявилося зовсім погано. Після тригодинної марної стрільби по качках, я їм сказав що або качки високо літають або низько підкидають собаку. І коли наступного разу над ними злетіли качки, я побачив як собака Михайловича летить до них на зустріч. Очі у собаки були як блюдця. Качки побачили,що летить на зустріч тварина і стали нестися прямо на льоту. Причому неслися качки обох статей. І собака теж.

Так нічого і не застреливши, ми повернулися в ліс і влаштували невеликий пікнік. Тут неподалік на пагорб вийшов величезний ведмідь і став чухати спину об березу. Ганс здуру вистрілив у ведмедя качиним дробом і сталося страшне, він влучив! Ведмідь не виніс такої фамільярності і кинувся у воду в нашу сторону і я зрозумів, що попали ми всі. Зазвичай ведмеді плавають по-собачому, виявилося що скривджені ведмеді схильні до батерфляю. А перелякані німці схильні до галопу. Вони перейшли річку не намочивши штанів і розчинилися на деревах в прилеглому лісі.

Ведмідь кинувся було на пару дерев, але німці спритно перескакували з гілки на гілку. В очах клишоногого читався подив, таких білок він ще не бачив. Після цього непроханий гість розпатрав наші рюкзаки, сів на німецьку губну гармошку і став пожирати наші запаси.

Після того, як згущене молоко, тушонка, хліб і мило були з’їдені, губна гармошка під ведмедем раптом заграла. Ведмідь видував музику хвилин 40. Потім він рясно помітив наші речі і пішов в гущавину.

Речі які перебували на нас, ми помітили самі.

Фото – timeallnews.ru.

Реклама
Загрузка...